seencleyr_113 (seencleyr_113) wrote,
seencleyr_113
seencleyr_113

Чим мені подобається недобудований Храм Святого Сімейства

В своїй розповіді "Барселона по діагоналі" я оминув Храм Святого Сімейства. Ну і запитати "чому недобудований храм вартий окремої уваги?" - піар чи можливо казки про величність Гауді?
Треба згодитись, що без цих речей не обійшлося, один лише вислів який сказали про нього на випускному екзамені - «Він або геній, або божевільний», вартий того щоб звернути увагу на його спадщину.
Спробую без детальної історії, якої вистачає на інших ресурсах, впорядкувати свої враження про те, що було до і під час відвідин.
До поїздки я трапляв на статті з розряду "Чому не потрібно йти до Храму Святого Сімейства", всіляки відгуки, що воно униле і все таке.
Що я можу сказати - ззовнішня "нова" частина будівлі (окрім башт і при умові, що підійшов досить близько) дійсно унила, кострубата і таке відчуття, що в тих скульптурах і гранях спочивають привиди радянських архітекторів конструктивізму і раціоналізму. І це дуже псує загальну картину, але ... варто відійти для повної картини або обійти будівлю і підійти до старої частини як все стає на свої місця і Гауді з дрючком відганяє мару.
Це недолік двох епох, двох основних етапів будівництва і просто чудово, що він не зачепив внутрішнє оздоблення.

З чого в мене все почалося?

Всьому виною дудл гугла (але він наче був іншим, пам'ять це така дивна річ) на честь 161-ї річниці Антоніо Гауді:
1. Той самий doodle від google:


Так от в той день я і поліз шукати інформації про цього архітектора і його творчість. І загорівся вже на етапі перегляду креслень і "короткої" анотації до храму. Символізм там, навіть у текстовому описі, просто бив через усі краї дамби зацікавленості.
2. Сучасне схематичне зображення (оригінальні креслення було втрачено у 1936 році) знайдене на просторах мережі:

Начитавшись, я після цього намагався не відкривати ніяку інформації про цього архітектора, бо це б неминуче потягнуло брати квитки.
Але після того як мені подарували книжку про Гауді, то бажання, відпочивши, знов прокинулось зі свіжими силами. На той момент я не читав жодної оглядової статі, але те, що траплялось на фоні, прямо і без натяків казало, що будівля у світі добре розпіарена, та все ж таки намагався підходити до цього об'єкту безупереджено.

Сумніви

В один момент, під час підготовки, я задумався а чи їхати в Барселону взагалі, графік першого етапу був настільки завантажений, що було розумно розбити етапи на дві окремі подорожі, але по-перше, в Барселону кортіло довше, а по-друге, а раптом другої поїздки не буде чи ще щось новеньке знайдеться і всяке таке.
Але ви подивіться на цю красу, як сюди можна не хотіти. Отже, в результаті я сів на обидва стільця з мінусами для кожного, але відсидів успішно.
3.

Розвідка і перше розчарування

По приїзду, після хостела, Храм був першим до чого я пішов і ... там була здоооровенна черга яка до всього ще й не рухалась. В той момент мене збила суперечлива інформація про електронні квитки і я трохи приунив, але вирішив розпитати в хостелі, там на щастя були говіркі менеджери (чи як вони взагалі називаються?).
Я вже писав, що спеціально намагався не начитуватись про храм і тому підійшовши до нього з боку нової частини я розчарувався, питання "оце і все?" нависало в парі з тими самими привидами. Я трішки походив по парку туди-сюди, звичайно я був вражений, але не так як очікував. Воно було все таке ... ніяке, як курка лапою.
І тут почав підключатись самообман, купа ж народу стоїть, товпиться, всі діла. Але на картинках було не таке, треба обійти і подивитись з усіх сторін. Там мене нарешті чекало полегшення, що все було не марно.
4. Фасад різдва навіть кольором відрізняється від інших частин Храму:
Отже відклавши питання "як туди потрапити?" до вечора, я вирішив повернутись на наступний день і вже тоді розібратись з цією цікавинкою по повній.

Відвідини

Ззовні можна розглянути лише один цікавий фасад і башти, все інше ховається в середині. Ну і лише потрапивши за огорожу можна вдосталь роздивитись Фасад Різдва, єдиний з усіх який був завершений до громадянської війни і виконаний відповідно до оригінального задуму Ґауді.
5. Частина Фасаду Різдва, тут можна без кінця блукати поглядом і знаходити все нові частини і сцени:
Я не дуже добре пам'ятаю свої перші відчуття, думаю внутрішній голос тоді формував щось на зразок: "Хе-хе, ми сюди потрапили. Що далі?". Добре пам'ятається купа народу перед входом і ще більша в середині. Але скільки б людей не було, на фоні храму це ніщо. А так як мій квиток був також розрахований на відвідини башт, то піднявшись вище, взагалі втрачаєш зв'язок з містом.
6. Що знаходиться в середині башти:
7. Ну і вид на місто з тінню від храму виглядає шикарно:
Між баштами є невеликий місток з видом на ... будівельні ліси і шматочок міста, але якщо позаглядати в неймовірну кількість віконець, то можна поближче роздивитись інші фасади, башти, прикраси.
8. Надьога-спуск:
А от після такого короткчасного відпочинку можна було вже й спуститись в зал, де помітно порідшали ряди відвідувачів. Взагалі внутрішнє оздоблення більш гармонійне ніж зовнішнє, тут відчувається єдиний стиль і слідування початковій цілі.
9. Ліс
10. Так як храм ще будується, то прораби в касках тут звичайне діло:
11. Звичайно враження ще дуже сильно залежить від погоди і якщо день сонячний, а сонце вже (чи ще) низько, то ефект найбільший:
12. Вітражі це взагалі окрема тема. При низькому сонці вони немов насичуються полум'ям і заливають половину будівлі. Інші ж, в протилежному куті, світятться у пітьмі немов люмінесцентні картини:
13. Всю цю красу мабуть нереально зрозуміти з першого разу, тому мені ще важче уявити як то воно буде, коли храм добудують. Так, що всі запевнення в яких використовується аргумент "він не добудований" можна ігнорувати, даючи собі шанс хоча б спробувати не заблукати в лісі який створив Гауді на макеті і який будується понад століття:
14. Обожнюю такі макети біля будівель:
15. Цей вхід виразно виділяється серед інших:
16. Невеликий лайф-хак, як в найвідвідуванішій пам'ятці зробити безлюдне фото - просто набратись терпіння:

Натхнення

Це місце надихає після відвідин і зовсім не спроста, бо саме просякнуте натхненням природи. Всі фігури, сплетіння, кожна форма була взята з навколишнього середовища, де людина може залишитись один на один з природою.
Наприклад колони які видно з далеку, увібрали в собі симбіоз декількох ідей
17. Колони:
18. Експонат "майстерні":
19. Форми:
20. В свій час National Geographic приготував чудову статтю про храм, як завжди з чудовими ілюстраціями. Якщо навіть на ці сторінки можна позаліпати, то, що відбувається в храмі, думаю вам зрозуміло:
21. Ще одна сторінка:
22. Ящірка, мабуть єдина прикраса нового етапу яка запала в душу:
Постефект і роздуми

Це місце створено щоб вражати, дарувати натхнення і дивувати. Не зважаючи на те, що воно мейнстрімове (як і всі інші творіння Гауді), я вважаю його одним із найголовніших місць Барселони. Бо все-таки воно найліпше збереглось в пам'яті після поїзди, ще й після насиченої краси північного краю.
Підсумки, які тут підсумки?
Все дуже-дуже настільки, що простими словами це не описати, тож треба залишати для майстрів слова, котрі описують красу віршами і піснями.
24. Малюнок philiopolis

Flag Counter

Частина II - Барселона+Мадрид
Барселона по діагоналі
● Барселона:
Храм Святого Сімейства - зараз читаєте
Барселона: Морський музей
● Мадрид - ще готуються...
Tags: sagrada, Барселона, архітектура, місто, храм, храм святого сімейства
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments